?

Log in

skresla
22 September 2010 @ 02:09 pm

З давніх-давен, з дальніх країв,
Звідти, де сон час зупинив,
Тече вода, мертва вода –
Темна ріка без берегів.
Лелю, зажди, води не пий –
Розлучить нас вир неживий!
Краплі дощу з моїх долонь
Спраги твоєї втамують вогонь.

Мертва вода серце моє
Мов та змія отруює.
Шепоче темна течія,
Що я – не твій, ти – не моя.

Вічність трива дотик руки,
Миті життя збіглись в роки,
Сталість століть, плинність світів –
У водах неживої ріки.
Лелю, зажди, стань, не ходи –
Не оживити тієї води.
Сльози дощем рясним проллю,
Спрагу твою ним втамую.

199...-2010
З циклу "До витоків"


 
 
skresla

Наступного місяця закінчується термін дії мого українського паспорту. Як зробити новий - поняття не маю, бо мешкаю у США, але, виявляється, український консулат мені допомогти нічим не може, бо не стою на консульському обліку. Я, канєшно, на той облік залюбки б став, якби це можна було зробити у формі заяви, сплати якогось мита та копії мого документу про дозвіл американських властей на перебування у країні. Так колись у своїй амбасаді у Києві зробила моя дружина-американка: прийшла, показала паспорт, сказала, що живе у Києві, надала свою київську адресу - і всьо!Виявляєцця, рідна Ненька до таких важливих політичних питань підходить з усією непритаманною решті "так званого цивілізованого світу" ретельністю. Щоб стати на постійний облік у консулаті мені, виявляється, потрібний "дозвіл компетентних органів" на виїзд на постійне проживання за кордоном. Ні, прогрес, звичайно, є: цей дозвід можна й через консулат оформити. Заповнити анкети у 4-х примірниках, один з яких піде до МВС, один - до СБУ. І тільки після перевірки цими (а також, можливо, іншими, не менш компетентними органами) мене на предмет "необізнаности із державними секретами" та ще чогось, існує перспектива "ухвалення позитивного рішення". По отриманні цього рішення консулат зможе поставити мене на облік, а відтак - надати у майбутньому дуже платну послугу із заміни паспорту. Звісна річ, є ще альтернатива: кинути усе та полетіти на 3 тижні до України, щоб вирішити паспорт за місцем пропи... перепрошую - реєстрації. Але чомусь мені, несвідомому, ця альтернатива здається не дуже ефективним варіантом використання часу. Продивився ще раз-третій Закон про в'їзд та виїзд, зазирнув у Конституцію - ну ніде немає вимоги для мене як вільного громадянина отримувати якісь дозволи на проживання за кордоном. Написав до консулату - вкотре. І, як писала Леся Українка, досі contra spem spero.


 
 
skresla
21 August 2010 @ 04:57 pm

Рання бринить земля

Простору твого для.

 

Срібний паде дощ –

Не осінь ще хоч.

 

Пісня дощу й вікна

Згадку тобі на.

 

Пам’ять тепла руки

Смертною є таки.

 

Навпомацки йду

Срібну імлу у.

 

Скільки мені йти?

Не відповіси ти.

 

Шлях у нікуди та я –

Простору твого для...

2010


 
 
skresla
17 July 2010 @ 03:47 pm
Велесова донька – марево солодке
Зліпить мені віки
Тягарем смоли.
Боса та розкута, між часів забута
Тими, хто ў дорозі,
Та ще не дійшли.

Велесова донька – зілля гайвороннє
Вип’ю натщесерце,
Підкорившись їй.
Промені спокути в її очей отруті
Гаснуть безнадійно
Безліччю надій.

Велесова донька – спалахом безсоння
Огортають мене
Чари рук її.
До землі прикутий зойк мій непочутий,
І вуста знерушні –
Наче не мої.

Велесова донька – біль бринить у скронях,
«Відпусти!» - благаю,
Падаю до ніг.
Разом нам не бути – не дозволять люди:
Надто вже могутнім
Є твій оберіг.

Велесова донька – чорної безодні
Розійдеться коло
Аж за небокрай.
І вона полине – з чужини ў чужину,
Погляне востаннє –
«Забудь... Прощавай...»

2010
__________________________________________
З циклу "До витоків"
 
 
 
 
skresla

Маю собі зоряну ніч,

Гострую шаблю та хліба уламок.

Тепла земля спогад про Січ

Сном нагортає під самий світанок.

 

Є у мене ў ріднім краї

Вірная жінка та син-козаченько.

Линуть до них думи мої –

Та чи сягають? Бо ж так далеченько...

 

Козак Мамай... Вітре, гуляй

Понад степами, де вільному – воля.

Козак Мамай... Доле, літай

Вісткою з дому - об тім лише молю

Тебе...

 

Розтануть сни - зорі рясні,

Вранішнє сонце скривавить півнеба.

Далі ў похід через півсвіт

Йдемо, бо, кажуть, так Богові треба.

 

Маю собі ще півжиття,

Що може бути коротшим від спису.
Долі імла день вороття

Ген заховала за часу завісу.

 

Вдача моя – місяць за рік,

Сиве волосся та пальці негнучі.

Рідне, чуже – марево вже,

А поза ним – постає неминучість...

199...-2010
 
 
 
 
skresla
Finally - I AM ON A FUCKING VACATION!!! Long overdue and hard-earned (or, as a cynic would put it, "hardly earned"). Anyway - here are some pics, which are - as I understand - supposed to be clickable.

 
 
skresla
08 February 2010 @ 01:39 pm


Она была не просто потрясающе красивой женщиной и безумно талантливой актрисой. В ней присутствовал такой мощный заряд энергии и шарма, что одно лишь движение ее губ, поворот головы, изменение взгляда заставляли находящихся рядом с ней мужчин терять голову, а зрителя - навсегда запоминать увиденный фильм, шепча станиславское "верю!"

В искусстве она одна значит больше чем все вместе взятые напичканные ботоксом актриски-однодневки, чья сумасшедшая сегодняшняя популярность, поддерживаемая чем угодно, только не талантом, для истории останется не больше чем эпизодом времен Анны Самохиной.

Последним ее желанием, говорят, был наказ не устраивать никаких панихид-прощаний: ей не хотелось, чтобы ее видели такой, какой ее сделала беспощадная болезнь. Она до самого последнего вздоха оставалась Актрисой...